У статті висвітлено результати психометричної перевірки авторської «Шкали задоволення стосункових потреб» (U-RNS Scale), створеної для комплексного оцінювання рівня задоволеності базових потреб особистості у значущих міжособистісних взаєминах. Концептуальною основою методики стала теорія стосункових потреб Річарда Ерскіна, відповідно до якої психологічне благополуччя людини значною мірою залежить від переживання безпеки, прийняття, взаємності та емоційної включеності у взаєминах. Отримані результати засвідчили високий рівень надійності та структурної цілісності методики. Встановлені статистично значущі взаємозв’язки між підшкалами підтверджують концептуальну узгодженість інструмента. U-RNS Scale продемонструвала здатність виявляти відмінності між групами респондентів залежно від особливостей їхнього міжособистісного та соціального контексту, зокрема сімейного статусу й досвіду значущих взаємин. Результати дослідження дозволяють розглядати U-RNS Scale як валідний та перспективний психодіагностичний інструмент для вивчення міжособистісного функціонування, емоційної взаємності та задоволення базових стосункових потреб у дорослого населення.у. 

Розробка шкали реляційних потреб, яка допомогла концепцію стосункових потреб Ерскіна перевести у вимірювану наукову психометричну шкалу, яка з часом була перекладена на 7 мов і валідизована у інших країнах.Створено та валідизовано першу психометрично обґрунтовану шкалу вимірювання реляційних потреб. Підтверджено високу надійність і валідність інструменту. 

Міжнародна перевірка моделі реляційних потреб.Підтверджено факторну структуру та валідність RNSS на чеській вибірці, що свідчить про міжкультурну відтворюваність концепції. 

Міжнародна перевірка моделі реляційних потреб.Підтверджено надійність та валідність турецької версії RNSS.

Міжнародна перевірка моделі реляційних потреб.Підтверджено факторну структуру та конвергентну валідність RNSS у боснійській вибірці. 

Досліджено зв’язок між дитячими травмами, дорослими вимірами ненадійної прив’язаності та задоволенням реляційних потреб. У дослідженні взяли участь 364 дорослі учасники з Туреччини,віком 18–63 роки, 80% жінки; які заповнювали самооцінювальні шкали дитячої травматизації, дорослої прив’язаності та задоволення реляційних потреб (ECR-R, CTQ-SF і RNSS). Автори перевіряли, чи пояснюють дитячі травми та тривожна й уникаюча прив’язаність зниження задоволення реляційних потреб у дорослому віці.
Результати показали, що тривожна й уникаюча прив’язаність негативно пов’язані із задоволенням усіх реляційних потреб. Вищий рівень дитячої травматизації також був пов’язаний із нижчим рівнем задоволення реляційних потреб, а в регресійному аналізі значущими предикторами виступили тривожна прив’язаність, уникаюча прив’язаність, емоційне нехтування та фізичне нехтування. Структурне моделювання показало, що ненадійна прив’язаність і дитячі травми разом пояснюють 60% варіації задоволення реляційних потреб.

У статті досліджено зв’язок між дитячою травматизацією, задоволенням реляційних потреб, психологічним дистресом і благополуччям у 364 дорослих учасників із Туреччини. Автори перевіряли, чи виступає задоволення реляційних потреб медіатором між дитячою травмою та психологічним станом у дорослому віці. Дослідження спирається на модель реляційних потреб Ерскіна в межах реляційно-фокусованої та розвитково-орієнтованої інтегративної психотерапії. Використовували CTQ-SF, RNSS, DASS-21 і Flourishing Scale, а медіаторну модель перевіряли через структурне моделювання.
Результати показали, що вищий рівень дитячої травматизації пов’язаний із нижчим задоволенням реляційних потреб, вищим психологічним дистресом і нижчим благополуччям. Структурне моделювання підтвердило медіаторну роль реляційних потреб: дитяча травматизація знижує задоволення реляційних потреб, що, своєю чергою, пов’язано зі зростанням депресії, тривоги й стресу та зі зниженням благополуччя. Модель пояснювала 28% варіації психологічного дистресу та 66% варіації благополуччя.Результати показали, що тривожна й уникаюча прив’язаність негативно пов’язані із задоволенням усіх реляційних потреб. Вищий рівень дитячої травматизації також був пов’язаний із нижчим рівнем задоволення реляційних потреб, а в регресійному аналізі значущими предикторами виступили тривожна прив’язаність, уникаюча прив’язаність, емоційне нехтування та фізичне нехтування. Структурне моделювання показало, що ненадійна прив’язаність і дитячі травми разом пояснюють 60% варіації задоволення реляційних потреб.

У статті описано якісне дослідження корисних аспектів терапевтичних стосунків в інтегративній психотерапії, проведене за участю 16 клієнтів, які перебували в терапії щонайменше один рік. Аналіз клієнтського досвіду виявив шість ключових аспектів цілющих терапевтичних стосунків: емпатичне налаштування терапевта, прийняття, відповідність між клієнтом і терапевтом, відчуття довіри й безпеки, відчуття зв’язку та досвід нових реляційних переживань. На основі результатів було розроблено модель зцілющих терапевтичних стосунків в інтегративній психотерапії, у якій емпатичне налаштування та прийняття терапевта визначені як центральні чинники формування безпеки, довіри, зв’язку й нового реляційного досвіду.

У статті здійснено теоретико-клінічний аналіз застосування теорії прив’язаності у межах динамічно-матураційної моделі (Dynamic-Maturational Model, DMM) П. Кріт-тенден та інтегративної психотерапії Річарда Ерскіна. Розкрито концептуальні засади теорії прив’язаності як базового
підходу до розуміння формування особистості, емоційної регуляції та міжособистісної взаємодії.
Окрему увагу приділено інтегративній психотерапії Р. Ерскіна, у якій центральне місце займають реляційні потреби особистості та значення терапевтичних стосунків як простору для формування нового досвіду.
Обґрунтовано роль терапевтичної взаємодії як чинника трансформації дезадаптивних поведінкових і емоційних патернів, що сформувалися в умовах порушеного реляційного досвіду.

Теоретико-концептуальна стаття, у якій робочий альянс описано як загальний чинник змін у різних формах психотерапії.Запропоновано модель робочого альянсу як поєднання узгоджених цілей терапії, узгоджених завдань і терапевтичного зв’язку між клієнтом і терапевтом.

Розділ описує процес Інтегративної психотерапії та методологічну логіку терапевтичної роботи в підході Ерскіна.Це одне із джерел для опису ключових методів інтегративної психотерапії: терапевтичного дослідження, емпатичного налаштування та терапевтичної залученості

У статті здійснено поглиблений теоретичний аналіз взаємозв’язку стилів прив’язаності
та задоволеності близькими стосунками крізь призму інтегративної психотерапії Річарда
Ерскіна, орієнтованої на контакт і реляційні потреби.

Стаття описує методи інтегративного транзакційного аналізу, які стали частиною методологічної основи реляційної інтегративної психотерапії.

Базова праця інтегративної психотерапії, у якій терапія описується як робота з контактом у стосунках, реляційними потребами та відновленням доступу до відщеплених частин досвіду.

Книга системно представляє інтегративну психотерапію як підхід, у центрі якого перебувають терапевтичні стосунки, контакт і інтеграція різних вимірів досвіду клієнта.

Книга системно представляє інтегративну психотерапію як підхід, у центрі якого перебувають терапевтичні стосунки, контакт і інтеграція різних вимірів досвіду клієнта.

Класична праця про терапевтичний альянс, його розриви та способи їхнього опрацювання в терапевтичному процесі.

Робота присвячена застосуванню транзакційного аналізу та інтегративних підходів у роботі з наслідками бойового досвіду та психотравми. Містить практичні та теоретичні напрацювання для психологічної допомоги в умовах війни.

Стаття розглядає зв’язок між реляційним поворотом у психотерапії, терапевтичним альянсом і дослідженнями психотерапевтичного процесу.

Розділ присвячений інтегративній психотерапії та її реляційній парадигмі, де клієнт і терапевт розглядаються як система взаємного впливу

Дослідження присвячене перекладу та психометричній адаптації шкали задоволення реляційних потреб іспанською мовою. У вибірку увійшли клінічні й неклінічні учасники, а валідність шкали перевірялася у зв’язку з показниками задоволеності життям і психологічного благополуччя.

Книга представляє майндфулнес- і співчуттєво-орієнтовану інтегративну психотерапію як поєднання реляційної психотерапії з практикою та дослідженнями майндфулнесу і співчуття. Автори описують терапевтичні зміни через усвідомлення, співчуття, налаштовані терапевтичні стосунки та інтеграцію різних вимірів досвіду.

Довідковий розділ узагальнює міжнародні дослідження шкали задоволення реляційних потреб RNSS та її адаптації різними мовами. У тексті подано міжнародні версії шкали й джерела, пов’язані з оригінальною, чеською, турецькою, іспанською, боснійською та китайською адаптаціями.

Дослідження перевіряє психометричні властивості довгої та короткої словенських версій шкали самоспівчуття. Воно не є безпосереднім дослідженням інтегративної психотерапії, але показує ефективність інтегрованих в підхід ІП моделей майндфулнес- і співчуттєво-орієнтованої лінії

Описує восьмисесійний реляційний груповий процес із використанням арт-терапевтичних технік для студенток із труднощами емоційної регуляції. Втручання було побудоване на моделі реляційних потреб Ерскіна та мало профілактично-захисну спрямованість у сфері психічного здоров’я.

Книга описує реляційну інтегративну психотерапію як підхід, у якому різні техніки інтегруються всередині міцних терапевтичних стосунків і з орієнтацією на процес клієнта. Праця особливо корисна для опису реляційного виміру інтегративної психотерапії, роботи з процесом, прив’язаністю, тілесністю, перенесенням, межами та терапевтичною присутністю.

Книга присвячена підготовці фахівців у межах інтегрованої реляційної психотерапії як evidence-based підходу. Вона поєднує теоретичні засади інтеграції, формулювання клінічного випадку, оцінку мотиваційних систем, прив’язаності та менталізації, навчання терапевтичних стосунків і практичні доказові техніки.

Книга подає інтегративну терапію як багатовимірний підхід, що враховує фізіологічні, афективні, когнітивні, контекстуальні та поведінкові системи. Вона описує реляційну рамку інтегративної терапії та практичні принципи використання різних технік відповідно до потреб клієнта.

Книга представляє реляційну інтегративну модель, яка поєднує гуманістичну, психодинамічну та когнітивно-поведінкову логіку роботи. Авторки описують метатеоретичну рамку для гнучкого добору технік і роботи з різними клієнтськими проблемами.

Книга представляє реляційну інтегративну модель, яка поєднує гуманістичну, психодинамічну та когнітивно-поведінкову логіку роботи. Авторки описують метатеоретичну рамку для гнучкого добору технік і роботи з різними клієнтськими проблемами.

Книга об’єднує ключові концепції та клінічні тексти Richard G. Erskine щодо інтегративної психотерапії, терапевтичної присутності, реляційних патернів і контактної терапевтичної роботи. Вона важлива для опису реляційної, розвиткової та контактної основи інтегративної психотерапії.

Книга є ранньою базовою працею інтегративної психотерапії, у якій підхід описується через клінічну дію, контакт, терапевтичні стосунки та інтеграцію досвіду клієнта. Джерело важливе для історичного й методологічного опису становлення ІП.

Праця про інтегративну модель психотерапії, джерело про європейські варіанти інтегративної психотерапії та розвиток інтегративної традиції за межами англомовного ядра.

Розділ присвячений темі самотурботи та профілактики професійного вигорання в майндфулнес- і співчуттєво-орієнтованій інтегративній супервізії. Автори розглядають, як практики усвідомленості й самоспівчуття можуть підтримувати супервізанта, знижувати ризик виснаження та сприяти більшій присутності у професійній практиці

РКД вивчало вплив негайного та ненегайного саморозкриття терапевта в контексті короткострокової інтегративної психотерапії для клієнтів із легким і помірним психологічним дистресом.

Стаття підсумовує висновки робочої групи щодо доказових терапевтичних стосунків. Висновки базуються на серії метааналізів щодо ефективних елементів терапевтичних стосунків і способів адаптації терапії до клієнта.

Розділ представляє контекстуальну модель психотерапії та пояснює, як у психотерапії поєднуються спільні чинники й специфічні інгредієнти різних методів. Праця висвітлюю важливе теоретичного обґрунтування психотерапевтичної інтеграції.